top of page

Новорічні традиції світу)))


В Італії Новий рік починається 1 січня. Всі італійські діти з нетер­пінням чекають добру Фею Бефану. Вона прилітає до дітей вночі, від­криваючи двері маленьким золотим ключиком, і, завітавши до кімнати, де сплять діти, наповнює подарунками дитячі шкарпетки, які підвішені до каміну. Тому, хто погано вчився чи погано поводився, Бефана залишала у шкарпетках попіл. Баббо Натале - італійський Дід Мороз. В Італії вва­жалося, що Новий рік потрібно починати, звільнившись від усього старо­го. Тому в Новорічну ніч прийнято викидати з вікон старі речі. Потрібно бути обережним, якщо ти не хочеш, щоб тобі на голову не впала праска чи солом'яний стілець.

У Франції приходить в Новорічну ніч Пер-Ноель - французький Дід Мороз - і залишає подарунки в дитячому взутті.

У Швеції напередодні Нового року діти обирають Королеву Світла Лючію. Вона вдягає біле плаття, корону з запаленими свічками. Лючія приносить подарунки дітям і ласощі свійським тваринам. В новорічну ніч в будинках не гасне світло і всі вулиці яскраво освітлюються.

В Англії Діда Мороза звати Санта-Клаус. В Новорічні дні для дітей організовуються різні вистави та карнавали. Звичай обмінюватися ново­річними листівками виник в Англії.

У Німеччині Санта Клаус з'являється на віслюку. Перед сном діти ставлять на стіл тарілку для подарунків, а в черевики кладуть сіно — гостинець для віслюка.

У Голандію Дід Мороз припливає на кораблі. Діти радісно зустріча­ють його на пристані.

Японські діти зустрічають Новий рік у новому одязі. Вважається, що це приносить здоров'я та успіх у Новому році. Сто сім ударів дзвону ого­лошують прихід Нового року. У дні свята хлопчики запускають традицій­ного повітряного змія.

Дитяче новорічне свято на Кубі називається День Королів.Напере­додні діти пишуть королям листи, в яких розповідають про свої завітні бажання.

Новий рік, Свято весни, Тет - все це назви в'єтнамського свята. Гі­лочки розквітлого персика - символ Нового року - повинні бути у кожній оселі. Діти з нетерпінням чекають півночі, коли дозволяється розпочати стрілянину маленькими саморобними хлопушками.

А в Китаї у цей день на вулицях і майданах запалюють нечисленну кількість маленьких ліхтариків.

Новий рік в Ефіопії приходить 11 вересня. Він співпадає із закінчен­ням великих дощів і початком збирання врожаю.

За весь час і в усіх народів прихід Нового року був святом. Але не завжди цей день приходився на 1 січня.

В Стародавньому Єгипті Новий рік святкували на початку літа, під час розливу Нілу. В Давній Греції початок року приходився на самий до­вгий день в році - 22 червня. А греки відлік років вели від знаменитих Олімпійських ігор, які відбувалися в честь легендарного Геракла.

Вперше календар, в якому рік починався з 1 січня, ввів римський імператор Юлій Цезар.

В середні віки в Англії Новий рік зустрічали з приходом весни — 1 березня.

У Франції, під час Великої Французької революції, Новий рік святку­вали 22 вересня — в день створення республіки.

На Україні день напередодні Нового року називали «щедрий вечір». Діти ходили з будинку в будинок і носили з собою велику солом'яну «ляльку-Коляду», поздоровляючи господарів, вони співали пісні-щедрівки та колядки.

В Росії в Новорічну ніч по хатах ходили дорослі та діти, переодягнені в маски та різні костюми, вони співали, танцювали і посипали підлогу зер­ном, бажаючи господарям багатого врожаю. Святкували Новий рік на по­чатку осені - і вересня. В 1700 Петро Перший видав наказ про святкуван­ня Нового року 1 січня, як це було прийнято у всіх європейських країнах.

Звичай дарувати новорічні подарунки прийшов до нас із Стародав­нього Риму. Кажуть, що першими подарунками були гілочки лавра, які були ознакою щастя та успіху у наступному році. Ми бачимо, що у кожній країні є свої традиції святкування Нового року та свій Дід Мороз.

Я пропоную вам познайомитися з тим, як звуть Діда Мороза у різних країнах і як саме він виглядає. Усі діти твердо знають, що Святий Миколай - це дідусь з мішком по­дарунків. Але не кругом Святий Миколай виглядає однаково, і приходить він до всіх у різний час.

У Польщі, наприклад, Святий Миколай подібний на єпископа - у ньо­го таке ж червоне вбрання і на голові замість шапки - мирта. У ніч на 19 грудня він нечутно проникає у будинок через камин, розкладає по кутках іграшки і так само виходить.

На Русі у давнину його звали Дід Тріскун, Мороз Іванович, Мороз Червоний Ніс. За стародавніми віруваннями і легендами характер у нього достатньо суворий. З часом дідусь подобріав. Традиційно він одягнений у довгий тулуб блакитного кольору і підперезаний шчервоним кушаком. У нього біла борода до пояса, а в руках - посох. На відміну від одиноких єв­ропейських Санта Клаусів, він приходить в гості не тільки з подарунками, але й зі своєю внучкою Снігуронькою.

У Франції діти з нетерпінням Чекають приходу доброго Пер Ноеля. Точніше, їх два. Веселий і добрий Пер Ноель (Батько Різдва) одягнений у червону куртку, оторочену білим хутром, і такі ж червоні шаровари, а на голові у нього - гостроконечна шапочка. Він живе на Північному полюсі, а під Новий рік їздить на підводі з восьми оленів з мішком іграшок. Дру­гого звати Шаланд. Цей бородатий старий чоловік носить хутряну шапку і закутаний в теплий дорожній плащ. У Шаландових руках - корзинка і прутиками для неслухняних дітей (це для повчань). А тим часом веселий Пер Ноель обходить усі будинки, де живуть маленькі діти. У багатьох сім'ях розповідають трепетну історію про те, як одного разу Пер Ноель кинув в трубу будинку, де жили три бідні сестри, три золоті монети. Вони впали в шкарпетки і черевички, які сестри залишили сушитись біля вог­нища. Звідси і пішов звичай у ніч перед Різдвом і Новим роком ставити біля дверей черевики і вішати біля ліжка шкарпетки, щоб знайти в них вранці новорічний подарунок.

У Фінляндії новорічного дідуся називають Йоулунккі. У нього довге волосся, червоний одяг і носить він високу конусоподібну шапку, яку ви­дно здалеку. Добрий Йоулунккі приходить до дітей з гномами у симпа­тичних гостроверхих шапочках і накидках, оторочених білим хутром.

А в Естонії Діда Мороза звати Йиулувана, і подібний він як дві каплі води на свого фінського родича.

У Швеції — два Діда Мороза: сутулий дід з великим шишкоподіб­ним носом - Юлтомтен і карлик Юлніссаар. І один, і другий під Новий рік залишають подарунки на підвіконнях будинків. Юні співвітчизники Малюка і Карлсона відчувають себе щасливими двічі.

А в Італії дітвора з нетерпінням чекає приходу синьйори Бефани. Хоча вигляд у неї, як у відьми, діти її зовсім не бояться і напередодні Різд­ва вивішують свої шкарпетки за вікно, знаючи, що вранці обов'язково знайдуть у кожному приємний сюрприз. А неслухняним дітям Бефана за­мість новорічного подарунку у шкарпетки насипає попіл. В Іспанії Діда Мороза звати Олентцеро. Він одягнений у національ­ний домотканий одяг і носить с собою мішок з подарунками.

Монгольський «сніговий дідусь» подібний на пастуха. Він одягнений у пухнасту шубу, а на голові носить велику лисячу шапку. До поясу у ньо­го прикріплені табакерка, кремінь і огниво, а в руках — довгий батіг.

Більше всього пощастило дітям з Германії, Польщі, Голландії, тому що Святий Миколай приходить в Європу 6 грудня, а слухняні діти отри­мують від нього подарунки двічі — у цей день і на Різдво. Свої шкарпет­ки і черевички діти також залишають за вікном і кладуть у них трошки духмяного сіна, моркву і цукор (щоб вгостити коня, на якому приїде Свя­тий Миколай). Адже тільки у Різдвяну ніч він змінить змученого біло­го скакуна на золоті санки, впряжені у трійку. Слідом за конем Святого Миколая Німеччиною крокує Кнехт Рупрехт — злісне створіння з бато­гами для неслухняних. І якщо подарунка у цю ніч немає — це серйозне попередження: їх вкрав Рупрехт і поверне тільки тоді, коли поведінка і шкільні оцінки малюка зміняться до Різдва на кращі.

В Україну Святий Миколай приходить у ніч з 18 на 19 грудня.Засинаючи увечері, діти знають, що, пробудившись вранці, вони зна­йдуть під подушкою або у «чобітку» «миколайчика» — подарунок від доброго старика. Святий Миколай вважається одним з найшановніших в Україні святих. Підтвердженням цього є велика кількість храмів на його честь. У церковному календарі існує дві дати цього свята: перший весня­ний (22 травня) і другий зимовий Святий Миколай (Добрий Миколай).

ЩО ТАКЕ БЛОГ ?

Блог - це  «мережевий журнал чи щоденник подій» або веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.

 

ОСНОВНА МЕТА БЛОГУ:

Пропагування історичних знань, підвищення інтересу до предмету. Спілкування з колегами, учнями і батьками на професійні теми. Також це - отримання задоволення від того, що я пишу про улюблену тему і ділюсь своїми унікальними знаннями та напрацюваннями зі своїми відвідувачами. Професійний розвиток, дізнаючись багато нового про цікаву  тематику і розширюючи горизонти.

НАЙБЛИЖЧІ ПОДІЇ: 

 

330/11/2015:  Наш 7-А клас був черговим по школі

 

02/12/2015:  Відбудеться відкритий урок на базі гімназії №290 за темою "Україно-Московська міждержавна угода 1654р."

 

25/12/2015:  Свято нового року

 Я В СОЦМЕРЕЖАХ: 
  • Facebook Social Icon
  • Vkontakte Social Icon
 ПОСЛЕДНИЕ ПОСТЫ: 
ПОИСК ПО ТЭГАМ:
Тегов пока нет.
bottom of page