Розробка уроку для 5 класу. Які історії можуть розповісти вулиці та площі України
Урок № 25
Тема: Які історії можуть розповісти вулиці та площі України
Мета: пояснити зміст понять «вулиця», «площа», з’ясувати історію виникнення вулиці Хрещатик у Києві та площі Ринок у Львові, навчити самостійно здобувати знання, користуючись матеріалом підручника та додатковою літературою, а також Інтернет-джерелами, розвивати ораторські здібності та творчі уміння; виховувати інтерес до вивчення історії.
Тип уроку: комбінований.
І. Організаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
Робота з ілюстраціями
(Продемонструвати зображення Бахчисарайського палацу, Кам’янець-Подільської фортеці, Маріїнського палацу та Генуезької фортеці.)
Які замки та фортеці України ви впізнаєте? Що вам про них відомо?
Вправа з хронології
Яка подія відбулалася раніше: 1) заснування Генуезької фортеці у Судаку чи спорудження у Києві Маріїнського палацу; 2) спорудження Бахчисарайського палацу чи будівництво Кам’янець-Подільської фортеці?
III. Актуалізація опорних знань
Запитання
1. Яким чином виникають назви тих чи інших вулиць?
2. Коли ви приїздите до якогось міста, яку вулицю ви відвідаєте з екскурсією у першу чергу?
IV. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя
Вулиці та площі — немов візитна картка міста, втілення його духу, неповторності та краси. Для міста Кия такою є вулиця Хрещатик, а для міста Лева — площа Ринок. За епіграф до уроку було взято слова з української народної пісні «Ой, вийду я на вулицю». Тож запрошую вас на захоплюючу екскурсію центральними вулицями і площами Києва та Львова.
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Вулиця — обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння.
Площа — відкрите незабудоване місце у населеному пункті, оточене будівлями.
Бесіда
1) Яким чином виникли вулиці?
2) Які вам відомі назви вулиць та площ у нашому населеному пункті?
2. Вулиця Хрещатик у Києві
Завдання
Поставте запитання, на які маємо знайти відповідь, розглянувши пункт плану.
Слово вчителя Хрещатик є головною вулицею столиці України. У часи Київської Русі тут був глибокий яр, зарослий чагарниками і дрімучим лісом. І звалося це місце Хрещатою долиною. У документах ХVІІ ст. вже з’являється назва Хрещатик. А головною вулицею Києва він став понад 100 років тому.
Уявна екскурсія
Ролі екскурсоводів виконують учні. Розповідь супроводжується демонструванням відповідного ілюстративного матеріалу та роботою з картою.
1-й учень. Хрещатик починається з Європейської площі. Колись вона називалася Кінна, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. Згодом, коли на площі збудували перший Міський театр, змінилася і її назва на Театральну. У середині ХІХ ст. театр було знесено, а на його місці спорудили готель «Європейський», відповідно і площу перейменували на Європейську.
2-й учень. Визначним є факт, що 8 травня 1892 р. з Європейської площі у пробний рейс вирушив перший в Україні та другий у Східній Європі електричний трамвай. Однією з найцікавіших споруд на Європейській площі є будівля купецького зібрання, де нині міститься державна філармонія. Приміщення філармонії славиться своєю чудовою акустикою.
3-й учень. Територія сучасного Майдану Незалежності ще до початку ХІХ ст. залишалася пустирем — Козиним болотом. Потім тут з’явилися перші дерев’яні, а згодом і кам’яні будинки. Площа отримала назву Хрещатицька. У другій половині ХІХ ст. площу прикрасив будинок міської думи, і її перейменували на Думську. Після здобуття Україною незалежності у 1991 р. отримала назву «Майдан Незалежності». Нині Майдан Незалежності є місцем проведення головних державних та масових громадських заходів і одним із найулюбленіших місць киян та гостей столиці.
4-й учень. Будинки у Києві зводили, як правило, двоповерхові. Зводити великі будинки у другій половині ХІХ ст. побоювалися. До того ж важко було знайти бажаючих оселитися вище другого поверху. Перший чотириповерховий будинок був зведений у Києві у 1870-х рр. Це була перша багатоповерхівка з пишним декором на вул. Хрещатик. Ніхто не тільки не хотів оселитися в будинку, але навіть боялися проходити повз нього.
5-й учень. Вулиця Хрещатик відома тим, що саме на ній у 1912 р. було збудовано перший хмарочос України — Дім Гінзбурга. Будинок налічував 11 поверхів, що для тих часів було нечувано. Власником будівлі став київський підприємець Лев Гінзбург, звідси і назва багатоповерхівки.
6-й учень. Газета «Киевские губернские ведомости» за 19 вересня 1853 р. писала: «Довга, широка, забрукована каменем вулиця з площами по кінцях і посередині, з недавно спорудженими у два і три поверхи кам’яницями та одноповерховими дерев’яними будинками; з кондитерськими, трактирами, готелями; з друкарнею і фотографією; з кравцями, шевцями, ковбасних та інших справ майстрами, що розташована в центрі міста Києва, — має назву Хрещатика».
Робота з фотографіями ст.219
Порівняйте наведений опис Хрещатика із газети «Киевские губернские ведомости» за 1853 р. із фотографіями вулиці другої половини ХІХ і початку ХХІ ст. Як змінився Хрещатик?
7-й учень. Хрещатик закінчується Бессарабською площею. Колись давно тут відбувалися жваві торги. Зокрема, сюди приїздили продавати фрукти та вино селяни з Бессарабії. Певно, цим і пояснюється назва площі. У другій половині ХІХ ст. на Бессарабській площі організовувалися циркові вистави для населення та інші заходи, що надавали площі дедалі більшої популярності.
Узагальнення вчителя Сьогодні Хрещатик — це уособлення давнього і вічно молодого Києва, його головна вулиця і діловий центр, із трьома просторими площами, фонтанами, квітниками, знаменитими київськими каштанами, місце традиційних урочистостей і народних гулянь, окраса України.
3. Площа Ринок у Львові
Слово вчителя Історичним серцем міста Лева є його центральний майдан — площа Ринок. Перша писемна згадка про місто датується кінцем ХІV ст. Тоді площа мала назву «ring», що згодом трансформувалось у звичне слов’янське «ринок».
Уявна екскурсія
1-й учень. Площа Ринок виникла у другій половині ХІІІ ст. за князювання сина засновника міста Львова Льва Даниловича. Площа забудовувалася за зразком середньовічних західноєвропейських міст і одразу стала центром торговельного та суспільного життя Львова.
2-й учень. Найбільший розквіт Львова припав на ХVІІ ст. У цей час площа Ринок перетворилася на торговельний центр міста. Гданський купець Мартин Грюневег у 1606 р. залишив опис центральної площі Львова: «Я об’їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба. Вино привозять з Молдавії, Угорщини, Греції. Інколи на Ринку можна побачити в стосах більше тисячі бочок вина. У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу в своєму вбранні: козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Місто віддалене на багато миль від моря, але коли побачиш, як на Ринку вирує натовп критян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по-корабельному, видається, неначе тут порт відразу за брамами міста».
3-й учень. Уже в XIV ст. у Львові діяло правило, згідно з яким купці, ремісники та лікарі мали право споруджувати на площі Ринок будинки не більше, ніж із трьома вікнами по фасаду. Кожне вікно можна було використати під крамницю, майстерню або просто для реклами. Саме тому й дотримувалися принципу рівних можливостей, щоб ніхто не мав переваги. Виняток робили лише для шляхти і духовенства, які не мали права займатися ремеслом і торгівлею. Вони могли ставити будинки з шістьма вікнами.
4-й учень. Архітектурне обличчя площі сформувалося у другій половині XVI — на початку XVIII ст. Планування площі збереглося без суттєвих змін до наших днів. Кожний із чотирьох кварталів, що виходять на площу, розділений на вузькі ділянки, сильно видовжені вглиб. Вони складаються з головного будинку, подвір’я, тильного будинку або флігеля. У перших поверхах зазвичай розташовувалися магазини та майстерні, а верхні використовувалися як житло. Фасади будинків прикрашалися різьбленням та скульптурою.
5-й учень. Найцікавішим є східний бік площі Ринок. Тут розташовані дві найцінніші пам’ятки — Чорна кам’яниця і палац Корнякта. Палац Корнякта збудований на зразок італійських палаців із внутрішнім подвір’ям. Він кам’яний і має три поверхи. Сьогодні у приміщенні палацу Корнякта розташовується історичний музей Львова.
6-й учень. У центрі площі розташована ратуша — обов’язкова складова середньовічного міста. По її кутах — басейни з фігурами античних богів. Сьогодні в ратуші розташовується резиденція Львівської міської ради.
7-й учень. Цікаво, що кожний будинок площі мав власний колір. Однак за наказом австрійської влади у ХІХ ст. усі будинки пофарбували в однаковий сірий колір. Лише на початку 80-х років минулого століття будинки знову розфарбували в різні кольори.
Робота з ілюстрацією
Розгляньте репродукцію картини В. Стопачинського «Площа Ринок». Опишіть центральну площу міста Лева.
Узагальнення вчителя
Упродовж багатьох століть площа Ринок була центром усього життя Львова — економічного, політичного та культурного. І сьогодні вона зберігає значення історичного центру міста. Тут розташовується Львівська міська рада та музеї. Наприкінці ХХ ст. середмістя Львова було занесено до списку Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Дидактична гра «Прес-конференція» Учні-екскурсанти ставлять уточнюючі запитання учням-екскурсоводам.
VІ. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
Вправа «Незакінчені речення» Закінчіть речення.
1. Для мене сьогодні важливим було…
2. Сьогодні я дізнався…
3. Мені хотілося б надалі дізнатися…
VІІ. Підсумки уроку
Перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
• вулиця — обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. Вулиці виникли у містах як дороги, які з’єднували в’їзні брами з ринковою або іншою головною площею міста;
• площа — відкрите незабудоване місце у населеному пункті, оточене будівлями. Центральні площі виконували роль політичного, економічного та культурного осередку міста;
• головною вулицею столиці України міста Києва є Хрещатик;
• історичним серцем міста Львова є його центральний майдан — площа Ринок.
VІІІ. Домашнє завдання §26 чит.( Власов В.С.)
2. Підготуйте розповідь про вулицю, на якій ви мешкаєте, або про центральну вулицю чи площу населеного пункту за планом:
1) Час виникнення вулиці/площі.
2) Походження назви вулиці.
3) Призначення будинків.
4) Пам’ятники.
5) Зелені насадження.
6) Транспорт.
Інформаційні картки для учнів
Вул. Хрещатик
1-й учень. Хрещатик починається з Європейської площі. Колись вона називалася Кінна, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. Згодом, коли на площі збудували перший Міський театр, змінилася і її назва на Театральну. У середині ХІХ ст. театр було знесено, а на його місці спорудили готель «Європейський», відповідно і площу перейменували на Європейську.
2-й учень. Визначним є факт, що 8 травня 1892 р. з Європейської площі у пробний рейс вирушив перший в Україні та другий у Східній Європі електричний трамвай. Однією з найцікавіших споруд на Європейській площі є будівля купецького зібрання, де нині міститься державна філармонія. Приміщення філармонії славиться своєю чудовою акустикою.
3-й учень. Територія сучасного Майдану Незалежності ще до початку ХІХ ст. залишалася пустирем — Козиним болотом. Потім тут з’явилися перші дерев’яні, а згодом і кам’яні будинки. Площа отримала назву Хрещатицька. У другій половині ХІХ ст. площу прикрасив будинок міської думи, і її перейменували на Думську. Після здобуття Україною незалежності у 1991 р. отримала назву «Майдан Незалежності». Нині Майдан Незалежності є місцем проведення головних державних та масових громадських заходів і одним із найулюбленіших місць киян та гостей столиці.
4-й учень. Будинки у Києві зводили, як правило, двоповерхові. Зводити великі будинки у другій половині ХІХ ст. побоювалися. До того ж важко було знайти бажаючих оселитися вище другого поверху. Перший чотириповерховий будинок був зведений у Києві у 1870-х рр. Це була перша багатоповерхівка з пишним декором на вул. Хрещатик. Ніхто не тільки не хотів оселитися в будинку, але навіть боялися проходити повз нього.
5-й учень. Вулиця Хрещатик відома тим, що саме на ній у 1912 р. було збудовано перший хмарочос України — Дім Гінзбурга. Будинок налічував 11 поверхів, що для тих часів було нечувано. Власником будівлі став київський підприємець Лев Гінзбург, звідси і назва багатоповерхівки.
6-й учень. Газета «Киевские губернские ведомости» за 19 вересня 1853 р. писала: «Довга, широка, забрукована каменем вулиця з площами по кінцях і посередині, з недавно спорудженими у два і три поверхи кам’яницями та одноповерховими дерев’яними будинками; з кондитерськими, трактирами, готелями; з друкарнею і фотографією; з кравцями, шевцями, ковбасних та інших справ майстрами, що розташована в центрі міста Києва, — має назву Хрещатика».
7-й учень. Хрещатик закінчується Бессарабською площею. Колись давно тут відбувалися жваві торги. Зокрема, сюди приїздили продавати фрукти та вино селяни з Бессарабії. Певно, цим і пояснюється назва площі. У другій половині ХІХ ст. на Бессарабській площі організовувалися циркові вистави для населення та інші заходи, що надавали площі дедалі більшої популярності.
Площа Ринок
1-й учень. Площа Ринок виникла у другій половині ХІІІ ст. за князювання сина засновника міста Львова Льва Даниловича. Площа забудовувалася за зразком середньовічних західноєвропейських міст і одразу стала центром торговельного та суспільного життя Львова.
2-й учень. Найбільший розквіт Львова припав на ХVІІ ст. У цей час площа Ринок перетворилася на торговельний центр міста. Гданський купець Мартин Грюневег у 1606 р. залишив опис центральної площі Львова: «Я об’їздив пів-Європи, побував у найславетніших містах світу, але в жодному не бачив стільки хліба. Вино привозять з Молдавії, Угорщини, Греції. Інколи на Ринку можна побачити в стосах більше тисячі бочок вина. У цьому місті, як і у Венеції, на Ринку зустрінеш людей з усіх країн світу в своєму вбранні: козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у білих чалмах, німців, італійців, іспанців — у короткому одязі. Місто віддалене на багато миль від моря, але коли побачиш, як на Ринку вирує натовп критян, турків, греків, італійців, зодягнених ще по-корабельному, видається, неначе тут порт відразу за брамами міста».
3-й учень. Уже в XIV ст. у Львові діяло правило, згідно з яким купці, ремісники та лікарі мали право споруджувати на площі Ринок будинки не більше, ніж із трьома вікнами по фасаду. Кожне вікно можна було використати під крамницю, майстерню або просто для реклами. Саме тому й дотримувалися принципу рівних можливостей, щоб ніхто не мав переваги. Виняток робили лише для шляхти і духовенства, які не мали права займатися ремеслом і торгівлею. Вони могли ставити будинки з шістьма вікнами.
4-й учень. Архітектурне обличчя площі сформувалося у другій половині XVI — на початку XVIII ст. Планування площі збереглося без суттєвих змін до наших днів. Кожний із чотирьох кварталів, що виходять на площу, розділений на вузькі ділянки, сильно видовжені вглиб. Вони складаються з головного будинку, подвір’я, тильного будинку або флігеля. У перших поверхах зазвичай розташовувалися магазини та майстерні, а верхні використовувалися як житло. Фасади будинків прикрашалися різьбленням та скульптурою.
5-й учень. Найцікавішим є східний бік площі Ринок. Тут розташовані дві найцінніші пам’ятки — Чорна кам’яниця і палац Корнякта. Палац Корнякта збудований на зразок італійських палаців із внутрішнім подвір’ям. Він кам’яний і має три поверхи. Сьогодні у приміщенні палацу Корнякта розташовується історичний музей Львова.
6-й учень. У центрі площі розташована ратуша — обов’язкова складова середньовічного міста. По її кутах — басейни з фігурами античних богів. Сьогодні в ратуші розташовується резиденція Львівської міської ради.
7-й учень. Цікаво, що кожний будинок площі мав власний колір. Однак за наказом австрійської влади у ХІХ ст. усі будинки пофарбували в однаковий сірий колір. Лише на початку 80-х років минулого століття будинки знову розфа
Kommentare